Відбулась Зимова школа «Європейський підхід до управління даними» в межах проєкту Data4EU на кафедрі АСУ

У Львівській політехніці від 2 до 13 лютого тривала робота Зимової школи «Європейський підхід до управління даними» (A European approach to Data Governance), організована в межах міжнародного освітнього проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне «Європейська стратегія даних: управління даними для нових можливостей» (№ 101127839 – Data4EU – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH).

Впродовж зимових канікул понад 50 студентів з різних навчальних закладів, мали можливість почути виступи професіоналів з управління даними, захисту даних, Big Data, Data Science, машинного навчання, баз та сховищ даних, а також відвідати різноманітні цікаві воркшопи, на яких запрошені лектори ділились власним досвідом і кращими практиками управління даними та їхньої обробки.

Роботу школи розпочала доцентка кафедри автоматизованих систем управління, к.т.н., керівниця проєкту Data4EU Анастасія Дорошенко, яка розповіла про особливості європейської стратегії даних, що створена для забезпечення балансу між інноваціями, безпекою та довірою у сфері роботи з даними. Зокрема, було розглянуто такі законодавчі акти ЄС, як Data Act, Data GovernanceAct, AI Act тощо. Окремий воркшоп, який провела Анастасія Дорошенко, було присвячено аналітиці та візуалізації даних.

Надзвичайно цікавою та корисною для студентів була зустріч із старшим викладачем кафедри АСУ, к.т.н., DataEngineer компанії Every Matrix Володимиром Антонівим, під час якої він розповів про всі можливі напрями, що пов’язані з роботою з даними в ІТ, визначив, чим саме займається кожен з фахівців, якими якостями має володіти Database Administrator, а якими – спеціаліст у сфері DataScience, із якими викликами в роботі вони стикаються і які перспективи кар’єрного росту на них можуть чекати.

Дмитро Савчук, аспірант кафедри АСУ, Java Software Developer в компанії Softserve у виступі «Data Mining: як з даних отримують знання» занурив слухачів у світ Data Science. Він розповів про життєвий цикл даних, які використовують у Data Science: звідки вони беруться, чим відрізняються та якої передобробки потребують для застосування методів машинного навчання, а також детально розповів про існуючі методи Data Mining та особливості їх використання.

Дуже динамічний та інтерактивним був воркшоп Віктора Зозулі, Trainee AI Research Scientist компанії MacPaw «Навчити ШІ давати лапу: навчання з підкріпленням». Учасники не лише ознайомилися з основами reinforcement learning — підходу, за якого модель навчається через взаємодію із середовищем і систему винагород, але й на прикладах було продемонстровано, як алгоритми поступово «вчаться» приймати правильні рішення, подібно до тренування тварин. Особливу увагу приділено практичним аспектам застосування цього підходу в реальних задачах штучного інтелекту. Воркшоп допоміг студентам краще зрозуміти логіку навчання сучасних інтелектуальних систем і викликав жвавий інтерес до теми.

Про технічні підходи до захисту персональних даних та практичні поради з власного професійного досвіду розповів DevOps, SRE в SoftServe, асистент кафедри АСУ Ростислав Загвойський у своїй доповіді «Маскування PII в даних та логах». Було розглянуто техніки обфускації даних, а також особливості захисту даних в епоху генеративного ШІ.

Доцентка кафедри АСУ, к.т.н. Квітослава Обельовська виступила з доповіддю «Цифрова інфраструктура країн Євросоюзу», в який проаналізувала ситуацію зі станом розвитку цифрової інфраструктури в різних країнах Європейського союзу, використовуючи Digital Economy and Society Index (DESI), який узагальнює низку показників ефективності цифрових технологій у Європі й дає змогу оцінити стан цифрової економіки та суспільства. Було цікаво дізнатись не лише про стан технічного розвитку та забезпечення в ЄС, але й ознайомитись із порівняльним аналізом рівня цифрових компетентностей користувачів у різних країнах Європейського Союзу.

Асистент кафедри АСУ, Tech Lead Software Engineer at Lyft Максим Арзубов розповів про особливості серверлес-архітектури, її переваги й недоліки, особливості використання для різних задач, а також наявні підходи, технології та виклики її використання.

Лекція Віталія Матненка, OSINT-аналітика, була присвячена темі «OSINT: скальпель інформаційної епохи» та викликала жвавий інтерес серед учасників Зимової школи. Спікер розкрив сутність OSINT як потужного інструменту аналізу відкритих джерел інформації та продемонстрував, як із розрізнених даних можна отримувати цілісну картину подій. Особливу увагу було приділено практичним кейсам використання OSINT у сфері безпеки, журналістики та аналітики. Учасники дізналися про основні інструменти, методи пошуку та перевірки інформації, а також про ризики дезінформації в цифровому середовищі. Лекція підкреслила важливість критичного мислення та відповідального використання даних у сучасному інформаційному суспільстві.

 Цікаві та інтерактивні воркшопи цілковито захоплювали учасників, надаючи їм можливість у режимі реального часу розв’язувати задачі обробки й аналізу даних.

Після інтенсивного тижня онлайн-занять студенти впродовж двох тижнів провадили дослідницьку роботу за напрямом, який найбільше зацікавив їх серед висвітлених доповідачами тематик, вивчали європейський досвід з управління даними, особливості законодавчого регулювання роботи з даними у різних європейських країнах.

Презентація результатів дослідницької роботи студентів відбулась 13 лютого. Надзвичайно цікаві та творчі роботи студентів, яскраві доповіді й занурення у предметну область продемонстрували глибоку зацікавленість слухачів у тематиці зимової школи, небайдужість до проблеми управління даними, особливо в ІТ-сфері.

«Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them».

«Фінансується Європейським Союзом. Однак висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані EACEA не несуть за них відповідальності».